До 37 роковин трагедії на Чорнобильській АЕС
Учні 8 класу нагадали нам, що відбувалося тієї фатальної ночі, які наслідки від трагедії ми відчуваємо ще й досі. Подякували всім ліквідаторам трагедії на АЕС та вшанували всіх, хто пішов у вічність.
Чи можна уявити, усвідомити весь біль та розпач, який пережили жителі Прип'яті в ту страшну, чорну ніч. Для багатьох ця ніч була останньою, для багатьох тисяч людей вона змінила їхні долі на завжди.
До 37 роковин трагедії на Чорнобильській АЕС.
Переселенцям, Галина Карандав.
Ти тільки уяви:
Ось ти живеш, працюєш,
І любиш дім, що сам побудував.
Садок плекаєш,
Внуків вже плануєш.
Сяких-таких хоч статків, та надбав.
І раптом – грім.
Серед ясного неба.
Збирайся швидко, й забирайся геть!
Це тимчасово…
Ні, речей не треба.
Без паніки.
Це ще не зовсім смерть…
І ти пішов.
Не зачинивши двері.
Бо у печі ще не допікся хліб.
Скрипить на вітрі хвіртка…
Як химера…
І десь сховався з переляку кіт.
Забилася
У розпачі дружина,
Дочка вагітна посивіла враз.
У лоні ще
Отруєна дитина.
А в Києві парад із пишних фраз.
Сюди ти
Не повернешся ніколи.
Роз’їхалися друзі хто куди.
Хворіє внучка.
А старі ікони,
Й скрипуча хвіртка
знов приходять в сни.
Немає
Чорно-білих фотографій.
Потрюхли спогади, – сьогоднішнім живи.
Убито клин
Посеред біографій…
Ти тільки уяви.
Ти просто уяви.